Борщі ваші наваристі й картоплі тушковані – не такі вже й корисні речі. Мовчу вже про смажені котлети. – говорила, ховаючи мої сковорідки і каструлі, Оксана. – Тому поки ми тут, їстимемо всі те, що я готуватиму на пару, – невістка встановила пароварку, в холодильники на звільнені полички поклала всякі броколі. Що ж, тепер котлети у сусідки Ліди в холодильнику переховую

ІНШЕ…

Син Назар одружився з Оксаною чотири роки тому, живуть вони у місті у квартирі її бабусі, виховують синочка Петрика.

Назбирали вони грошей нарешті на капітальний ремонт і вирішили на цей час орендувати приблизно на місяць житло, поки там у них бригада все зробить. Але ми з чоловіком запросили їх до себе. Ми живемо в селі у 15 хвилинах їзди від міста, сину не складно на роботу добиратися, а Оксана віддалено працює. Петрику четвертий рік, і він в садочок лише укінці вересня йде. Молоді погодилися переїхати на місяць до нас.

І от наступного дня почалося. А саме стала Оксана речі їхні розбирати і говорить:

– Борщі ваші наваристі й картоплі тушковані – не такі вже й корисні речі. Мовчу вже про смажені котлети. – говорила, ховаючи мої сковорідки і каструлі, Оксана. – Тому поки ми тут, їстимемо всі те, що я готуватиму на пару, – невістка встановила пароварку, з холодильника прибрала все, не корисне на її думку, і на звільнені полички поклала всякі броколі, тофу й таке інше. – Ми на правильному харчуванні, тому попрошу це поважати і місяць пожити за моїми правилами, не спокушати мені дитину шкідливою їжею. Нічого солодкого, мучного і смаженого! Ніяких ковбас і сосисок взагалі, а я вас навчу смачно і правильно їсти!

Мені хотілося, звичайно, сказати невістці кілька лагідних, але я стрималася. А потім порадилася з чоловіком і вирішила… потерпіти, аби тільки мир у родині і в хаті був.

Отже, тепер ми снідаємо вівсянкою на воді з яблучком, родзинками і медом, обідаємо якимось прозорим супчиком з кабачків і броколі, а вечеряємо гречкою з паровою рибою або куркою. Якось так.

Але коли невістка їде з малим на півтори-дві години на прогулянку, я швиденько вмикаю витяжку і смажу картопельку і котлети, і переховую це все у сусідки Ліди в холодильнику, а чоловік до неї заходить і тормозок на роботу собі нормальний ситний бере. Так і Назар іноді робить, бо знає мою хитрість. Ну а як ще? Не тримати ж чоловіків голодними? А за онука я не переживаю, дитині дійсно корисне невістчине меню, ще встигне смаколиків дорослих за життя наїстися.

Але, якщо чесно, вже не дочекаюся, коли пиріжечків з горохом насмажу та соляночки зварю, а чоловік цього часу так і зовсім як манни небесної чекає, йому вже підчеревина копчена аж сниться, сам казав!

Автор – Олена М.

Добавить комментарий