В її переписках у вайбері я знайшов дуже цікавий діалог з тією самою ученицею.

ІНШЕ…

Моя дружина дуже гарна та добра жінка. Але в молодості вона зробила одну помилку. Вона мала дитину в 17 років. Дитину виховувати не могла. Грошей не було. Батьків теж. Діана повна сирота. Виносила дитину та одразу віддала в дитячий будинок. З тих пір пройшло п’ятнадцять років. Зараз в нас є син, якому недавно виповнилось п’ять.

Моя дружина вчитель біології. Діана любить свою роботу. Часто залишається після роботи позайматися з двієчниками чи тими, хто погано засвоює програму. Робить це безкоштовно. Діти їй вдячні. Вони обожнюють свою вчительку. Приходять до неї з будь-якого приводу, пишуть у вайбері, якщо щось не зрозуміли. А на її день народження прийшли до нас додому з тортом, шариками та квітами. Моя кохана не втрималась. Розплакалась від щастя.


Діана почала займатися репетиторством з однією ученицею. Розумна дівчина, зі слів Діани. Має їхати на олімпіаду з біології, тому дружина весь свій час приділяє заняттям з нею. Вдома вони теж часто переписуються. Дружина каже, в дівчини погано з задачами, а на олімпіаді вони обов’язково будуть.

Згодом вони перенесли заняття до нас додому. Я не заперечував. Мені ж краще, хоча б буду бачити свою дружину, яка постійно пропадає на роботі.

Читайте також Домашнє вино з винограду

Діана затримувалась ще більше. Приходила додому пізно. Бувало аж після одинадцятої. Невже так довго тривають заняття? Вона перестала приділяти увагу синові. Спочатку списував це на втому, а потім запідозрив щось інше.

Першою думкою була зрада, але помізкувавши зрозумів, що Діані ніколи. Тому я почав спостерігати за дружиною. А якось вона забула телефон. Таке буває дуже рідко. Пароль дружина не ставила, адже в нас ніколи не було секретів один від одного.

В її переписках у вайбері я знайшов дуже цікавий діалог з тією самою ученицею. Звати її Ірина, навчається у дев’ятому класі. З переписки стало ясно – це та сама дитина Діани, яку вона віддала у сімнадцять років до дитячого будинку. Світ тісний, як кажуть. Моя дружина писала дівчині, як вона жалкує про свій вчинок.

Вирішив зізнатися дружині про своє шпигунство і нормально поговорити. Діану засмутив мій вчинок. Її тривожило, чому я одразу не запитав. Виявилось, Діана і Ірина часто проводять час разом поза школою. Вони ходять у кафе, спілкуються, були у зоопарку. Мені стало не приємно. Наш син ще ні разу там не був, а Ірину дружина повела за свій рахунок. Жінка зізналась, вона не тільки платить за дівчину, а ще видає їй кишенькові гроші.

– А що думає не рідна мати Ірини про ваше спілкування? – Запитав я.


Вона не проти, сказала Діана. Я б теж був не проти. На жаль, виглядає це не дуже гарно. Особисто в мене склалося враження, що дружина намагається спокутувати свої гріхи і, саме тому, проводить стільки часу з Іриною. Про нашого сина вона взагалі забула. Він не пам’ятає, коли останній раз маму обіймав.

Я попрохав дружину правильно розподіляти час. В неї, окрім доньки, є ще син. Йому теж необхідна увага. Діана погодилась з моїми словами та пообіцяла виправитися, але в неї погано виходить.

Минув місяць, а сину досі не вистачає мами. А Ірина приходить до нас все частіше. Всі вихідні вони вдвох з Діаною прогуляли в дельфінарії та кіно. Сил не має говорити з дружиною. Я кохаю її. Радий, коли вона рада. Але їй треба згадати про сина. Якщо так триватиме далі, буду приймати жорсткіші заходи. Навіть думаю заговорити про розлучення. Не серйозно, звісно ж. Може вона хоч злякається і тоді почне менше часу виділяти на Ірину.


Добавить комментарий