День народження було в розпалі. Іменинник добрався до подарунків, і з великими і круглими очима роздирав усе, що було запаковане в яскраві обгортки. Коли черга дойшла до нашого, я трохи знітилася, але ж розуміючи, що подарунок не дешевий – півтори тисячі гривень, заспокоїла саму себе. Денисик відразу взявся за пульт, і став керувати машинкою, та в один момент вона перестала їздити. – Ой, а що ви хотіли, від китайської підробки?, – уїдливо сказав тато іменинника

ІНШЕ…

День народження було в розпалі. Іменинник добрався до подарунків, і з великими і круглими очима роздирав усе, що було запаковане в яскраві обгортки. Коли черга дойшла до нашого, я трохи знітилася, але ж розуміючи, що подарунок не дешевий – півтори тисячі гривень, заспокоїла саму себе. Денисик відразу взявся за пульт, і став керувати машинкою, та в один момент вона перестала їздити. – Ой, а що ви хотіли, від китайської підробки?, – уїдливо сказав тато іменинника.

Почну з того, що в сім’ї невеликий статок. Не скажу що прям бідуємо, але назвати нас заможними не можна. Працює тільки Вадим.

Зарплата, на нас трьох, в середньому виходить близько п’ятнадцяти тисяч. Іноді трохи більше. До всього виплачуємо іпотеку.

У нашому невеликому містечку це вважається нормально. І ось, нещодавно моя зовиця запросила нас на день народження її сина.

Денисику виповнюється п’ять років. Тут так би мовити “ювілей”. У їхній родині досить високий дохід. Обидвоє працюють.

За словами Вадима, заробляють на пару близько п’ятдесят тисяч. Можуть собі дозволити відпочинок за кордоном пару раз на рік.

Автівка і власне житло є. Ось сиджу і ламаю голову: “Що б подарувати?”.

Ми не можемо собі дозволити витратити велику суму. Але і ганьбитися не хочеться. Особливо знаючи чоловіка Юлі. Скажу одразу ж – тип ще той…

Цинічний селюк, все і завжди вимірює в грошовому еквіваленті. Завжди після зустрічі з ним залишається осад.

Може саме тому так гостро постало це питання. Загалом, вирішили ми в минулому році подарувати їх синові машинку на пульт управлінні, ні, не маленьку, а такий добротний позашляховик за півтори тисячі.

І що Ви думаєте?

Денис зламав її за лічені хвилини. Ми дуже засмутилися. А його тато з усмішкою “Ну, а що ви хотіли від китайської підробки”.

Потім дістав їх подарунок синові – величезний літак (не знаю, як називається), який прям, літав в повітрі. Ми були немов облиті помиями.

Після цього випадку взагалі не хочеться до них йти, але треба. Принаймні, так говорить мій Вадим.

Бюджет у нас максимум тисячу. По-моєму це і так багато, але що зараз купиш на менші гроші.

Ох, відчуваю, що в найближчий час напишу статтю, як нашу сімейку зустріли цього разу!

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Добавить комментарий