— Колишнього чоловіка бачила востаннє, коли він пішов в магазин, — зі сміхом розповідає Ксенія. — Втік, ледь я тільки заїкнулася, що у нас, здається, буде друга дитина! Навіть підтвердження не дочекався!

ПОЛІТИКА-ПОДІЇ УКРАЇНИ

Тридцятирічна Ксенія – сама виховує двох дівчаток.

– Колишнього чоловіка бачила востаннє, коли він пішов в магазин, – зі сміхом розповідає Ксенія. – Втік, ледь я тільки заїкнулася, що у нас, здається, буде друга дитина! Навіть підтвердження не дочекався…

Само собою, на перших порах Ксенії довелося непросто, хоча в міру сил допомагали всі і мама, і подруги.

– Пощастило, що квартира у мене своя, від бабусі дісталася! – розповідає Ксенія. – Маленька, однокімнатна, але все ж велика підмога! Спочатку було важко, звичайно. І морально, і фізично – з двома і матеріально. Але тепер у нас все добре! Дочки ходять в садочок, я працюю, є няня на підхваті – літня сусідка-пенсіонерка, дуже добра… У крайньому випадку іноді мама виручає!

А рік тому Ксенія познайомилася з Іваном і життя заграла новими фарбами.

Іван в очах Ксенії просто принц з казки, вона і не думала, що такі бувають: добрий, турботливий, відразу ж порозумівся з дочками. З Ксенії пилинки здуває, всіляко допомагає і підтримує.


І все в Івані добре, одна біда – ні грошей особливо, ні квартири у нього немає.

Треба сказати, що у Івана за плечима теж невдалий шлюб, в якому залишився десятирічний син. З родини Іван пішов, що називається, по-чоловічому, покидавши в сумку речі, залишивши колишню дружину і дитині все спільно нажите майно у вигляді трьокімнатної квартири.

Поїхав в інше місто, зняв кімнату, влаштувався на роботу в фірму – руки у нього золоті. А через рік зустрів Ксенію, ну і переїхав до неї…

– В голові не вкладається! – сплескують руками кумасі. – Це вона притягла в ОДНОКІМНАТНУ квартиру з двома маленькими дівчатками чужого мужика? Зовсім баба з глузду з’їхали! Головою-то треба думати? Навіщо їй потрібен цей? Йому-то звичайно добре: житло знімати не потрібно, повний пансіон з цим-прибиранням, жінка під боком… Тісно, ​​але краще, ніж з роботягами в гуртожитку. А яке дівчаткам буде жити в одній кімнаті з чужим мужиком? Була б хоч двушка, куди не йшло, а так…

Грошей у Івана після сплати аліментів дійсно залишається не густо. Ледве-ледве на себе, куди вже там на сім’ю з двома дітьми. І житла свого у Івана немає, це теж не в його користь…

Виходить, привела мужика на все готове, потіснила власних дітей. Посадила собі на шию?

І він же, головна справа, сів без всяких комплексів. Мутний тип якийсь. Нормальний б навиворіт вивернувся, але що-небудь придумав і в однокімнатну квартиру до жінки і її двом дітям не поселяються?

Але ж сама-то Ксенія теж не подарунок, як сказали б деякі. Таким, як вона, особливо вибирати не доводиться. Може, це їй радіти треба, що «знайшовся добрий чоловік, взяв її з дітьми»?



Добавить комментарий