Коли Нестор женився, ми з його батьком повністю підготували квартиру до життя. Гроші в той час були, а на кого ж ще тратити, як не на рідну єдину дитину. Люда, невістка, вела себе досить гарно, але все змінилося, з появу нашого онука. Як тільки Дмитрик з’явився на світ, ми з Тарасом, як баба з дідом, придбали на той час дуже дорогу коляску – 15 тисяч віддали. Люді, в якості подарунка, купили золотий годинник. Та ні любові ні поваги з її боку не отримали

ІНШЕ…

Коли Нестор женився, ми з його батьком повністю підготували квартиру до життя. Гроші в той час були, а на кого ж ще тратити, як не на рідну єдину дитину. Люда, невістка, вела себе досить гарно, але все змінилося, з появу нашого онука. Як тільки Дмитрик з’явився на світ, ми з Тарасом, як баба з дідом, придбали на той час дуже дорогу коляску – 15 тисяч віддали. Люді, в якості подарунка, купили золотий годинник. Та ні любові ні поваги з її боку не отримали.

Ще до того, як син одружився, ми з чоловіком купили йому квартиру, і після того, як почули, що справа йде до весілля, почали робити в ній ремонт. Поправини після весілля ми вже робили у їхній повністю готовій до життя квартирі.

Невістка вела себе добре до появи на світ дитини. Подивившись на її одяг, купили їй шубу. Я собі одяг замовляла по каталогам (початок 2000-х), і їй заодно. Багато робила Люді подарунків, завжди із закордонних поїздок привозила їй купу нарядів, більше, ніж синові. А потім пішли якісь претензії з її боку, зараз вже все і не згадаєш, стільки років промайнуло.

Онуку купували теж багато одягу і іграшок і все найкраще. На народження онука (2006 рік) дали 15 тисяч на коляску, годинник золотий подарували Люді і багато одягу для онука. І потім, і зараз купуємо, але вже менше.

Багато робили хорошого, в життя їх не втручалися, але все одно чомусь ми для неї погані. Ніколи не зателефонує, не запитає про справи, про здоров’я. До речі, онука вона завжди вважала за краще відвезти до своєї матері за 60 км, ніж привезти до мене, коли я за сімейними обставинами 5 років жила в одному з ними місті, але в своїй квартирі.

Хотіла стати для неї хорошою свекрухою, але не вийшло. Недостатньо бажання з одного боку. Але ось вже купу років живе в нашій квартирі і нічого, добре живе. 100 кв.м, 2 великі кімнати, 2 санвузли.

Пам’ятаю, як перед весіллям в одній із кімнат ми не встигли повісити штори, думаю, ну молоді, дороблять як собі захочуть. Та проминуло вже пару років, а вікна як були без штор так і залишилися. Я не витримала і запитала, чому так, затишніше ж з ними буде. Відповідь: “Навіщо мені це потрібно, мого тут немає нічого”.

Ось яка вдячність за все, що ми з чоловіком для них зробили.

Так що і свекрухи різні, і невістки різні бувають.

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Добавить комментарий