Коли я повернулася в квартиру і почала висловлювати все, що мучило всю дорогу, Володя опустивши голову, просто мовчав. Сини притулились до мами, а сама Андріана почала виправдовуватися. – А що тут такого? Подумаєш, дитина посуду помила. Вона ж майбутня господиня. – Будете мати свою дочку, хоч Попелюшку з неї робіть, а мою більше в своєму домі не побачите, – сказала я і пішла до автівки

ІНШЕ…

Коли я повернулася в квартиру і почала висловлювати все, що мучило всю дорогу, Володя опустивши голову, просто мовчав. Сини притулились до мами, а сама Андріана почала виправдовуватися. – А що тут такого? Подумаєш, дитина посуду помила. Вона ж майбутня господиня. – Будете мати свою дочку, хоч Попелюшку з неї робіть, а мою більше в своєму домі не побачите, – сказала я і пішла до автівки.

Місяць мовчали. Сподіваюся, що соромно було. А тут вони знову зателефонували, мою Софію до себе в гості покликали. Вони – батько Софії і його нова дружина Андріана. Крім моєї дочки, у Володі ще двоє синів від другого шлюбу.

– Що, знову гарячу воду відключили? – я глузливо відповіла на запрошення.

– Що ти завелася відразу, як трактор? Вона ж дівчинка, це її обов’язок – зберігання домашнього вогнища! – заявив мені колишній чоловік, на задньому фоні чітко чувся голос його другої половини: – Ой, змусили бідну дівчинку тарілочки мити! Все, кінець світу!

– Ось буде у неї своя сім’я, нехай там і миє. А в твоєму нехай Андріана порядок наводить!

– Досить налаштовувати мене проти дочки… – розсердився Володя. – Так я сам їй подзвоню! І тільки спробуй їй заборонити!

– Дзвони! – спересердя сказала я і кинула слухавку.

Через п’ять хвилин задзвонив телефон Софії. Вона відповіла на дзвінок батька і стримано відмовилася приїхати в гості на вихідні, не ставши пояснювати причину, а обмежившись однією фразою:

— Не хочу!

Влітку Софія їздила до батька на три тижні. Моя мама потрапила до лікарні, а Володя і Андріана запропонували, щоб Софія пожила у них. Раніше їх спілкування складалося з декількох поїздок з ночівлею в році, спільних прогулянок великим сімейством і подарунків до свят.

Атракціон нечуваної щедрості – цілих три тижні, – мене вразив. Дочка виявила бажання пожити з татом, я не стала відмовляти. Тим більше, що весь час пропадала у мами.

Ми з дочкою зідзвонювалися. “Мамо, все добре!” – запевняла вона. Раз добре, то і питань не було. Але коли маму виписали, і вона поїхала до моєї сестри на деякий час, я поїхала за Софією.

У неї були руки… Навіть не знаю, як сказати… Шкіра вся в тріщинах, в висипі, червона…

– Що це? – здивувалася я по дорозі додому.

Правду довелося випитувати. Дванадцятирічна Софійка розревілася і сказала, що вона так мила посуд. За всіма, хто був присутній. Тобто, за п’ятьма їдцями. Кожен день і по кілька разів.

Проблема була у відсутності гарячої води через ремонт водопровідних мереж. Зігріти на плиті? Не можна. Андріана заборонила – занадто багато електрики мотає. А навіщо гроші витрачати, якщо можна змусити дочку чоловіка від першого шлюбу вимивати все в холодній воді?

– Чому ти мені не сказала?

– У тебе і так турбот багато, мамо. Не хотіла турбувати, – пояснила дочка.

Я розвернула машину і поїхала назад. Чесно зізнаюся – з трудом тримала себе в руках. А як ми добралися назад, я залишила Софію в автівці, а сама піднялася в квартиру, подумки повторюючи: “Тільки тримай себе в руках!”

Володя похнюпив голову, поки я говорила. Його сини злякано озиралися і тулилися до своєї матері, поки та, витріщивши на мене чесні очі, щебетала:

– А що такого дивного? Вона ж майбутня господиня!

– Ось будете мати свою донечку, робіть, що хочете, і хоч в Попелюшку її перетворюйте! – огризнулася я і поставила Володю перед фактом: – Більше Софія до тебе додому не їздить. Хочеш бачити доньку? Будь ласка! Але на нейтральній території! А ще раз таке повториться, я на вас заяву напишу! Ясно?

Я пішла, грюкнувши дверима. А Володя пропав на цілий місяць, навіть не дзвонив. Пам’ять у людини коротка. Чим ще пояснити факт запрошення в гості? Сказано ж було, що більше там ноги Софійки не буде.

Після розмови з Софією, Володя знову передзвонив мені:

– Нехай збирається, ми з нею удвох в парк підемо.

Коли він зайшов в мій будинок, то я звернула увагу на жирне волосся і скривилася від огиди. Він зауважив мій погляд і почав виправдовуватися:

– Води в домі гарячої немає!

– Що, твій дружині і на тебе теж електрики шкода? Чого в гості тоді кликали? Нікому посуд в холодній воді мити?

– Не починай! Де Софія?

Дочка вийшла з кімнати, стрибнула в кеди, і вони пішли. А я залишилася здивованою: збіг чи що? Запрошення в гості і відсутність гарячої води? Навряд чи.

Відразу в голові з’явилася картинка: Андріана повернула кран, почула бурчання, не дочекалася водички і подумала – а не покликати в гості доньку чоловіка від першого шлюбу, нехай приїжджає, заодно і посуду помиє!

Та не тут то було. Я за дочку горою!

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Добавить комментарий