Мамо, ну яке розлучення у 58? – не розуміють мене дочка і син. – Ти паче, тато ж тебе любить, завжди для родини все, для нас, ніколи тебе не зраджував!  – вмовляють мне діти. А я не можу їм навівть пояснити, хоч тут ось виговорюся

ІНШЕ…

Мамо, ну яке розлучення у 58? – не розуміють мене дочка і син. – Ти паче, тато ж тебе любить, завжди для родини все, для нас, ніколи тебе не зраджував!  – вмовляють мне діти.

А я не можу їм навівть пояснити, хоч тут ось виговорюся, можливо, ви мене зрозумієте і підтримаєте. Але рішення я вже прийняла і не зміню, хочу хоч на старість пожити, як людина нормальна.

Отже. Всі роки нашого спільного життя, а одружилися ми, коли мені було 23 роки, а Тимофію 25, мій Тимофій смикає ногами, коли спить. Прокидаюся від того, що простирадло скочується на коліна. Довелося його кінці приколювати шпильками. Він так смикає ними, що шпильки розстібаються! Потім вже накупувала простирадл з гумками, так і ті примудряється спихувати. Виявилося, він в дитинстві, ще до 10 років. спав на ліжку, в якому було повно клопів, от і звичка в нього відтоді.

Та якби ж лише це! Щоночі притискає мене до стінки коли спить, мені немає місця, просто ніде спати.

Голосно цокає коли спить, наче кінь, причому так довго. я вже і миску з водою поруч ставила, щоб зупинити це цокання ночами, марно! Прокидаюся і дивлюся, з яким він смаком це робить, а саму аж тіпає, немає слів!

Коли було холодно, він ліг спати в тільняшці, штанях спортивних і светрі під купою ковдр, а я сплю в нічній сорочці, по іншому не можу, словом, протираю очі – а він лежить одягнений серед цих куп ковдр, як бомжі на вокзалі. Як вам?

Вночі стягує все простирадло до низу, навіть якщо я її заправлю під матрац на метр. Вранці у нього воно вже на п’ятах бовтається, а у мене на рівні талії. Ще уві сні здригається, і буває що слинка капає, неможливо дивитися на цю красу.

Ще дістає, то що якщо він щось відкрив, шафку наприклад, то стовідсотково її не закриє потім, хоч на кухні, хоч у ванній, хоч в кімнаті. Так і стоїть воно все відкрите, а Тимофій в упор того не бачить.

Якщо обід або вечерю не доїсть – кидає тарілки в мийку прямо з їжею, а я коли мию, копирсаюся у всьому цьому. Скільки не просила викидати недоїдки у смітник – марно.

Постійно дулубається в носі, ледве відучила його це робити, коли він їсть за столом. А потім ще й їсть все те, що наколупав. Ну або непомітно цей скарб куди-небудь розкидає за диван. Або інший варіант. Любить свої кірочки з ранку складати, при цьому сортує сьогоднішні, завтрашні, вчорашні, і в кінці тижня показує, скільки назбирав. І не дай Бог, я викину це, відразу ображається!

Закривається у ванній щоб стригти нігті, естет, а потім скрізь по ванній валяються залишки його нігтів. Він іноді ще їх після стрижки збирає всі в купку у ванній на пральній машині, потім викидає, коли не забуває.

Кидає речі після роботи, грається з собакою на нашому ліжку, постійно засинає в ванні, наповненій водою, після роботи як заляже, прокидається потім о третій ночі і в ліжко до мене перебирається. Коли приймає ванну, виливає море води на підлогу, та так, що щоразу боюся сусідів залити.

Але найнеприємніше, що він лунатик! Встає вночі в туалет – не вимкне за собою світло, не зливає воду. Кришку від унітазу не піднімає ніколи, машину завжди залишає відкритою у дворі, поки зайде в квартиру щось взяти.

Коли Тимофій спить, таку газову атаку влаштовує під ковдрою, що мені доводиться втікати на кухню і перечікувати, коли все провітриться.

А ще він свої штани натягує, мало не по шию, і в такому вигляді переді мною танцює як недоумкуватий. Не смішно.

А ще обожнює гладити себе по пузу і примовляти: “Ну нічого маленький, ще трошки залишилося”. А коли запитую, хто буде, хлопчик чи дівчинка, він муркоче: “У чоловіків завжди хлопчики народжуються”.

Кремом 3 рази на день мажеться, такий чистюля. Постійно ходить в душ по 3 рази на день. І як засяде там, не виженеш!

Голитися він взагалі не любить, все життя.

Словом, я вирішила, що з мене досить. З роками це все лише посилюється, і немає ніякого спасіння. Не хочу більше, не хочу і не буду. Вже сказала благовірному шукати квартиру, бо живемо в моїй. Подала заяву на розлучення. І нехай я для дітей і для нього стану поганою, але житиму нарешті спокійним комфортним життям.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Добавить комментарий