Микола не зразу помітив, що дружина приходить додому уночі, інколи зранку.

ІНШЕ…

Микола заклопотаний поспішав додому. Сьогодні в нього багато справ. Діти в школі, потрібно встигнути наготовити поїсти, прибратися у квартирі. Йому дозволили сьогодні залишитися вдома, не пішов на роботу. Зібралося багато справ. Якось втягнувся. Спочатку думав не справиться сам. Але йшли дні, місяці. Наразі вже рік, як він сам опікується дітьми. А що поробиш, так вийшло, що його життя змінилося в одну мить.

Коли Микола після закінчення інституту прийшов на роботу, всі дівчата відділу дивилися на нього закоханими очима. Чоловік знав про це, але не звертав уваги. Навіщо давати привід, йому все одно ніхто з них не подобався. Мрії жінок так і залишилися мріями. Микола в думках посміхався, ще не народилася та, яка візьме його серце навіки. Але одного разу посмішка зійшла з його обличчя, коли він побачив її.

Читайте також У мого брата жахливий характер.


Вона йшла усміхаючись сама собі. Дівчину Микола побачив уперше. Звідки вона взялася? Думав він, не відводячи погляду. Намагався познайомитися, але дівчина не звернула на нього уваги. Це ще більше зачепило чоловіка. Він, за ким бігають усі жінки, одержав відмову. До вечора він дізнався про неї все. Працює нещодавно. Як працівник, гарний, але по відношенню до чоловіків краще з нею не зв’язуватися. Але Микола не придав тому значення. Всі його думки тільки про неї.

Він почав шукати привід для знайомства. Все перепробував, підходив, щоб познайомитися, відкривав перед нею двері, намагався допомогти нести важкі сумки. Дівчина на нього не реагувала. Приятелі говорили йому, щоб заспокоївся. Якщо доб’ється її прихильності, наплачеться. Чому так говорили, не пояснюють. Лише через місяць Маргарита сама підійшла до Миколи. Відносини розвивалися стрімко. Вже через кілька місяців запропонував дівчині вийти за нього заміж. Вона погодилася.

Сімейне життя подобалося Миколі. Медовий місяць розтягнувся на цілий рік. Коли Маргарита повідомила, що чекає дитину, чоловік на сьомому небі від щастя. Пилинки з неї здував. Мабуть, тоді й розбалував. Він готував сніданки, прибирав квартиру, готував вечерю. Маргарита тільки вередувала. Все їй не так, не подобається. Микола такий настрій дружини відносив до вагітності. Гормони грають, народить, все стане на свої місця.

Коли  появилась донечка, Маргарита не стала спокійніша. Вимагала постійної уваги до себе. Соня була під опікою татуся. Через півтора року після народження Соні, Микола віз із пологового будинку дружину з новонародженим Артемом. Знову всі турботи лягли на плечі чоловіка. Діти, робота, все так вимотувало. А Маргарита сама собі на умі. Через рік після народження сина вона почала говорити, що хоче розвіятися. Гулянки не припинялися.

Микола не зразу помітив, що дружина приходить додому уночі, інколи зранку. На запитання, де була, починалися сварки. Чоловік весь час зайнятий дітьми. Ось перший раз веде діточок в дитячий садочок. Навіть випускний в садочку відмічали без мами. А Микола продовжував кохати дружину. Чим більше намагався догодити дружині, тим більше вона його зневажала. Маргарита прямо в очі говорила йому, що зраджує. Микола терпів. Боявся осиротити дітей.

Але коли одного разу, після восьми років такого життя, він застав дружину в їхньому ліжку з чужим чоловіком, сказав, щоб забиралася геть. Діти лише через тиждень помітили, що мами немає вдома. На запитання дітей, Микола відповів, що мама поїхала в тривале відрядження. А сам страждав. Не міг викинути з голови. Розуміє, що до колишнього життя не повернеться, а викинути з голови не може. Вже рік минув.


Добавить комментарий