Останні кілька років нам і справді важко розміститися, хоча квартира і трикімнатна. У великих кімнатах квартири розташувався син з сім’єю – невісткою Ларисою і двома дочками, а мені залишилася найменша кімната

ІНШЕ…

В моїй трикімнатній квартирі мені виділили найменшу кімнату. В ній ледве диван поміщається, світла мало, провітрювати її теж важко, бо кімната кутова. Зате в двох інших кімнатах живе син з родиною. Ніби й не бачить, що мені так не комфортно.

Хоча, напевно, бачить, бо запропонував мені переїхати у знімну квартиру. Його друг здає невелику квартиру десь на околиці міста. Син мене запевняє, що там відмінні умови, новий будинок, поліклініка під боком, можна там прикріпитися. Господарі – відмінні люди. Це я, пенсіонерка, маючи власну квартиру майже в центрі міста, маю жити з господарями…

Останні кілька років нам і справді важко розміститися, хоча квартира і трикімнатна. У великих кімнатах квартири розташувався син з сім’єю – невісткою Ларисою і двома дочками-школярками. А мені залишилася найменша кімната.

Спочатку квартира належала трьом – мені і моїм дітям, синові й дочці, в рівних частках. Дочка вийшла заміж і поїхала до чоловіка, незабаром одружився і Максим, і привів дружину до нас. Домовилися, що молоді поживуть зі мною кілька років, поки не назбирають на початковий внесок, щоб взяти квартиру в кредит.

І перші кілька років вони дійсно збирали, не дивлячись на те, що народилася старша дочка. Максим працював, брав зайві зміни, Лариса підробляла з дому, встигаючи крутитися і по господарству, і з дитиною. Накопичили якусь суму, стали вже потихеньку вечорами дивитися варіанти квартири для себе.

Але тут сталося непередбачене: у моєї доньки і її чоловіка склалися фінансові труднощі і вони захотіли, щоб ми виплатити їй її частку з квартири. У підсумку Максим зібрав всі гроші, що були у нього в наявності, і викупив у сестри її частку.

Тепер у Максима і його дружини, виходить, у власності дві третини квартири, а у мене – лише третина. І все б нічого, тільки невістка, до цього сиділа тихіше води нижче трави, раптом відчула себе тут повноцінною хазяйкою. Почала встановлювати свої правила, а якось навіть і зовсім сказала: не подобається, мовляв, вас ніхто тут не тримає. Це наша квартира, ми заплатили гроші!

Розмови про те, що вони будуть собі щось купувати, плавно припинилися. Гроші вони всі витратили, а потім у сина почалися проблеми на роботі. А потім невістка народила другу дитину, тепер вона в декреті. Зробили в квартирі ремонт, оформили дитячу, а мене заселили в найменшу кімнату, або запропонували мені переїхати.

Я все розумію, дітям треба допомогти, але коли я їх виховувала, не думала, що все вийде саме так.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Добавить комментарий