Спілкування українською: чому закон викликає стільки емоцій?

ПОЛІТИКА-ПОДІЇ УКРАЇНИ

Відсьогодні можуть штрафуватимуть за відмову обслуговувати українською. Штраф становитиме від 5 до 6 тисч гривень.

Спілкування українською: чому закон викликає стільки емоцій? - Українська мова, закон - 27983214 278694662662020 4744301227591215040 o
Фото з відкритих джерел

Адже від 16 січня 2021 року набуває чинності стаття 30 закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Це значить, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Тому інформація про товари та послуги на території України має надаватися у першу чергу українською.

Про це розповідає Радіо Свобода.

Тепер підприємства, установи та організації усіх форм власності та підприємці мають обслуговувати українською мовою. Також виробники та виконавці і продавці зобов’язані, відповідно до закону, надавати споживачам інформацію про свої товари, роботи чи послуги державною мовою. Українською має подаватися інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Але при цьому інформація про товар чи послугу може дублюватися іншою мовою. Також обслуговувати клієнта недержавною мовою можна в тому разі, якщо на цьому наполягає клієнт і знайдено прийнятну для обох сторін мову комунікації.

Свої скарги із цього питання громадяни можуть писати  до офісу мовного омбудсмена.

Якщо скарга вмотивована, то закладу оголосять попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів. У разі повторного порушення протягом року на заклад чекає штраф від 5100 до 6800 гривень.

Проте деякі депутати вважають, що законодавчий примус до використання української у сфері обслуговування лише розбурхує суспільство та відвертає його від державної мови, а тому має бути скасований, наполягає у розмові з Радіо Свобода народний депутат від «Опозиційного блоку – За життя» (ОПЗЖ) Юрій Павленко.

«Як людина україномовна, яка все життя говорить українською мовою, я знаю, що для того, щоб норми даного закону почали діяти, треба, в перш чергу, вчити людей любити, поважати і якісно говорити українською мовою», – заявляє Павленко.

Президент асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук зазначив:

«Примусово нічого не буде. Безперечно, державною мовою може бути тільки українська, і було би дивно, якби це було не так. Але, зважаючи на те, що в Україні живе надзвичайно багато національностей, запроваджувати примусову українізацію – не правильно ».

Не передбачає проблем у роботі сфери обслуговування і генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець

«Я не бачу жодної проблеми із знанням, із застосуванням української мови в Українській державі. Мені здається, що все те, що відбувається навколо цього питання – це виникає у політичному середовищі. А якщо взяти тих, хто працює в Україні, то це сприймається як належне. Це питання заполітизоване, надумане », – вважає Биковець.

Нещодавно «Погляд» повідомляв, що Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила в другому читанні і в цілому закон про забезпечення функціонування української мови як державної, згідно з яким українська мова затверджений як основний у функціонуванні в держустановах і суспільстві. За закон проголосували 278 депутатів.

Також ми розповідали, що будуть ловити російськомовних, та інші міфи про мовний закон

Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш  Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.

Добавить комментарий