Сусідка сиділа з дітьми, поки батько був на роботі, а мати відпочивала та гуляла!

ПОЛІТИКА-ПОДІЇ УКРАЇНИ

– Та не можу я вийти на роботу! – обурювався В’ячеслав в трубку, – куди я дітей-то подіну?

Два дні тому його дружина пішла погуляти з собакою і знову загубилася на кілька днів. Любить його дружина, ось так вийти з якого-небудь справі і зникнути. Нагуляється і приходить додому як ні в чому не бувало.

А він змушений за дітьми стежити, одній доньці п’ятий рочок йде, а другий тільки третій.

Добре, що на тижні дитячий садок працює, відводить туди доньок і голова до вечора не болить, а от у вихідні це щось. Мама його сидіти не хоче, вірніше з молодшою-то вона згодна сидіти, а ось старша її не рідна дочка, це дружини від першого шлюбу.

Ось і сидить він як прив’язаний в будинку на вихідних, не те що відпочити на риболовлі не може, а взагалі тільки про дітей і може думати. Нагодувати, пограти, випрати, погуляти, спати укласти.

Бувало пару раз запрошував до себе хлопців в гості, але вони шумлять, балагурять, дівчата лякаються і ревуть, теж не діло.

Але ж Славкові, всього-то 26 років, хочеться ще погуляти.

А сьогодні ось начальник подзвонив, підробіток запропонував. Послухав він начальника, послухав і сказав.

– Добре, зараз подумаю, куди дочок прилаштувати, передзвоню, – сказав Слава начальнику.

Тут він ляснув себе по лобі, згадав, що у нього є сусідка, а у неї син віку його молодшої дочки.

Заглянув він до дівчаток в кімнату, переконався, що вони сплять ще. І пішов до сусідки, добре що на одному майданчику живуть.

Сусідка якось відразу погодилася з дівчатками посидіти. Слава залишив їй гроші, дав запасні ключі від квартири.

Дочок поцілував і помчав на роботу.

Повернувшись ввечері нікого вдома не виявив, у сусідки теж ніхто двері не відкривав.


– Куди вони поділися? – думав він.

Прийшли вони всі тільки через годину, доньки його задоволені, сусідка з ними скаче, грає.

– Ну як? – запитав Слава у неї.

– Ой, вони такі славні! – вигукнула сусідка, – якщо що, звертайтеся, я з ним із задоволенням посиджу.

– Дякую!

– Ах, так, забула, – сказала сусідка, – тут ваша дружина приходила, вона собаку у сусіда з першого поверху залишила, а сама сказала, що раз її тут не чекають, то вона назад піде і пішла.

– Зрозуміло, – засмутився Славка, – добрк, що вже тепер, дівчатка додому.

Він дочекався поки дівчаток розцілує сусідка і повів їх вечеряти додому, пообіцявши сусідці заглядати якщо що.

Увечері зателефонувала дружина зі скандалом.

– Мене вдомв немає добу, а ти вже бабу привів? – закричала вона відразу.

– Марино, це сусідка наша, вона за дітьми дивилася, поки я на роботі був! – пояснив Славко.

– Знаю я таких сусідок, – розпалювався дружина, – а потім і за тобою стежити почне.

– Так ти вдома частіше бувай і не треба буде сусідку кликати! – розсердився Слава.

– Ну ти взагалі, ще й погрожуєш! Ну і живи зі своєю сусідкою, – крикнула дружина і кинула трубку.

Слава подивився на телефон, акуратно поклав його на стіл, щоб не кинути з усієї сили об стіну і пішов укладати дочок спати.

Завтра, мабуть, доведеться знову покликати сусідку, раз дружина не збирається повертатися.



Добавить комментарий