У Сибіру знайшли дуже добре збережене тіло печерного левеняти віком 28 тисяч років. У неї можна побачити навіть вуса!

ІНШЕ…

Спарту — так назвали дитинча — знайшли у 2018 році в Якутії. Цей регіон входить до поясу вічної мерзлоти, завдяки чому під земною корою рештки живих істот можуть зберігатися тисячі років майже без змін. З підвищенням температури науковці можуть знайти все більше таких решток.

«Наскільки мені відомо, це найкраще збережені рештки тварини льодовикового періоду, які коли-небудь були знайдені. Стан Спарти — майже ідеальний», — розповів NBC News Лов Дален, співавтор дослідження з Центру палеогенетики Стокгольмського університету.

Так, у дитинчати збереглися зуби, шкіра й м’які тканини — навіть внутрішні органи. За 15 метрів від Спарти у 2017 році знайшли дитинча самця печерного лева — Бориса. Воно теж добре збереглося, але не настільки, як Спарта, та й вік його становить майже 44 тисячі років.

Хоча обоє левенят непогано збереглися, на кожному з них знайшли сліди ударів об череп. За словами Далена, ймовірно, тварини загинули під обвалом або впали. «У вічній мерзлоті через сезонне танення й замерзання утворюються великі розломи», — пояснює він CNN.

І Спарта, і Борис загинули, вочевидь, у віці місяця-двох, кажуть науковці. Їхнє дослідження може пролити світло на печерних левів — вид, який був поширений у прохолодних регіонах Євразії в льодовиковий період і який вимер близько десяти тисяч років тому.

Як пояснює ScienceAlert, печерні леви були більшими й мали більше хутра, бо мусили виживати в суворіших умовах, ніж їхні сучасні «родичі» африканські леви. Принаймні якийсь час печерні леви жили з людьми, що відображено на печерних малюнках.

Але, що цікаво, майже на жодному з них не зображений лев із гривою. А грива — важливий атрибут левів, бо вказує на їхню соціальну природу — наприклад те, як вони полювали: спільно чи нарізно, чи жили вони прайдами з чітко вираженою соціальною ієрархією тощо.

Спарта і Борис загинули ще левенятами, тож дати відповіді на ці питання дослідження їхніх тіл не зможе. Але науковці вже виявили, що колір їхнього хутра — жовтувато-коричневий — імовірно, потемнішав би з дорослішанням, щоб пристосуватися до нижчих температур. І це не все.

«Сама знахідка унікальна, жодної іншої такої в Якутії не знаходили. Можливо, ми сподіваємося, [збереглася] якась частина материнського молока. Бо якщо ми її знайдемо, то зрозуміємо, чим харчувалася їхня мати», — говорить Reuters співавтор дослідження Валерій Плотніков.

Науковці тепер сподіваються секвенувати геном печерного лева, користуючись біологічним матеріалом Спарти й Бориса, і дізнатися більше про те, як жили печерні леви. Дослідження було оприлюднене в науковому виданні Quaternary.

Добавить комментарий